Цивільні справи займають найбільшу частку серед усіх, що розглядаються судами. Будь то оформлення права власності, укладення договору, заподіяння майнової шкоди, відкриття вкладу в банку або надання послуг, – всі ці дії регулюються нормами цивільного права. Трудові, земельні, житлові, сімейні відносини також розглядаються судами в якості цивільних справ.
Існує величезна кількість категорій спорів, що виникають з цивільних правовідносин: визнання угоди недійсною, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання особи недієздатною, стягнення грошових коштів, встановлення фактів, що мають юридичне значення, виселення та багато інших.
Розгляд судом цивільної справи ініціюється виключно з ініціативи зацікавленої сторони шляхом подачі нею позову до суду загальної юрисдикції з певною вимогою (вимогами) до відповідача.
Грамотне оформлення позову, визначення кола відповідачів і точне формулювання позовних вимог є найважливішими факторами успішного вирішення спору на користь позивача. Для відповідача ключовим є спростування позиції позивача, приведення доводів незаконності та необґрунтованості позовних вимог. При розгляді справи судом сторони на підтвердження своїх вимог і заперечень надають відповідні докази.
Судами першої інстанції, які розглядають справу по суті, є суди загальної юрисдикції, чиї рішення переглядаються судами апеляційної інстанції, а перевірка законності рішень судів першої та апеляційної інстанції здійснюється судом касаційної інстанції – Верховним Судом.